Славні тепер вийшли у нас обжинки.  20 серпня у Владивостоці, у Приморському театрі ляльок відбулося «Побачення з Україною».  

Ми запросили  наших земляків на побачення, побачення  незвичайне - дивовижне, несподіване, а може давно жадане, бо ж так часто буває – у  хвилину душевної печалі, бентежну мить чекання, а може щасливу – радості, щастя, ми подумки повертаємось в нашій пам:яті  у найсвітлішу пору нашого дитинства, юності, у наші родинні спогади і припадаємо них,  як до чистої криниці нашого життя -  яка дає нам наснагу, сили, натхнення. Отож і в цей вечір всіх, хто завітав до театру, чекало побачення з Батьківщиною. І, як буває в таких випадках – були подарунки,  і освідчення, і  визнання. 

А починалося все з вестибюля театру, де була розташована фотовиставка «Київ – місто європейське» і багата виставка українських книг, які вийшли останнім часом тут, на Зеленому Клині Росії. Вишиті рушники, і наші рідні, оспівані в піснях чорнобривці, і фотографії знайомих вулиць і храмів столиці нашої Батьківщини створювали особливу атмосферу. А коли серед заквітчаної соняшниками і рушниками сцени екран засвітився картинками з дитинства близькими і знайомими, стало зовсім по-домашньому  тепло, наче у залі зібралась одна велика родина на сімейному святі.

Відкривав святковий концерт Генеральний консул України у Владивостоку Олександр Петрович Данильченко,  і це також велика наша  радість і гордість – в особі Олександра Петровича ми маємо  величезну підтримку. Скільки поколінь далекосхідних українців мріяли, щоб тут було представництво України, а тепер в усіх наших заходах  Генеральний консул не тільки почесний гість, але й активний учасник!

Останнім часом  наші заходи набувають все ширшого розмаху. Фестивалі української культури стали в нашому краї традиційними, їх чекають і люблять не тільки українці, але  всі, хто проживає тут, хто буває в гостях – яскрава, колоритна, глибоко духовна культура приваблює усіх. Ну, а для нас – це можливість доторкнутися найріднішого, найдорожчого, прабатьківського.   Ми звертаємось  щоразу у мріях, думках, бо там – наше коріння, бо там – наше родинне ім:я, ми відчуваємо себе частинкою землі, яка нас народила. Мріємо, щоб зв:язок цей не втрачався і для нас, і для дітей наших. Мабуть, саме ці почуття дали поштовх для  розвитку нового напрямку нашої діяльності.  У нашому місті завдяки співпраці  інституту історії, археології та етнографії народів Далекого Сходу ДВ РАН, товариства вивчення амурського краю, Центру української культури Анатолія Криля «ГОРЛИЦЯ»  за активної  підтримки Генерального консульства України у Владивостоку відбулося дві науково-практичні конференції «Українські переселенці на Далекому Сході: історія та сучасність».  Це були значні події  в науковому житті міста – участь у цих конференціях взяли  вчені – історики, етнографи, культурологи, представники провідних ВУЗів міста. Нам дуже приємно, що на побачення з Україною ми прийшли з  чудовим подарунком – напередодні вийшов у світ збірник матеріалів цих конференцій. Видання здійснено в рамках Державної програми  України з підтримки українців, що проживають за межами України.  А в концерті виступили голова Товариства вивчення Амурського краю доктор географічних наук професор Петро Федорович Бровко, також наш земляк, родом з Полтавщини і кандидат історичних наук співробітник інституту історії, археології та етнографії  етнолог Галина Генадіївна Єрмак, яка також активно сприяє діяльності нашого Центру і приймає активну участь в усіх наших заходах.

Останні роки ми з радістю  приймаємо у нас в гостях нашого земляка - письменника, поета, редактора українського журналу «Далекосхідна хвиля» Олександра Олександровича Лозікова із Хабаровська. Він завжди приїздить до нас з літературними гостинцями, і на це символічне побачення він приїхав з валізками, повними нових книг. Серед них – антологія далекосхідної української поезії, свіжі числа журналу, нові власні книги. Завдяки Олександру Олександровичу у нашому місті народжується нова творча співдружність: на вірші з «Далекосхідної хвилі» пише музику Ераст Данилович Сорока,  композитор, Заслужений працівник культури Росії, художній керівник вокального ансамблю української народної і авторської пісні «Надія».

В цьому концерті звучали пісні у виконанні не тільки цього колективу, свої виступи глядачам подарували ансамбль народної музики «Традиція», ансамбль етнічних козаків «Ємшан», український народний хор імені Анатолія Криля «Горлиця», вокальний ансамбль «Берегиня» Центру української культури Анатолія Криля «ГОРЛИЦЯ», танцювальний колектив школи мистецтв.

На  нашій  святковій презентації були  представлені   монографії  -  одна – О. П. Данильченка  і друга -  В. А. Чорномаза.  Для  В:ячеслава , який глибоко розробляє історичний пласт - життя українських переселенців на Далекому Сході, ця подія особлива ще й тому, що відбулася напередодні його особистого ювілею.

Побачення завершилось, але ще довго його учасники  обмінювалися враженнями. Мабуть,  багатьом згадалось дитинство, юність, яка  у більшості із нас пройшла в мальовничих куточках України, хтось  згадав рідну мову, своїх батьків, своє родинне гніздо. Значить побачення наше  вдалося.

Тетяна Ткаченко.

Фотографии